ЯК БАТЬКИ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ДІТЯМ АДАПТУВАТИСЯ ДО ШКОЛИ ТА ЖИТТЯ ЗА КОРДОНОМ?
Вимушений переїзд в нову країну, адаптація до нових умов і шкільного колективу – це все чинники, які викликають в дітей переживання. Вони переносять зміни та надзвичайні ситуації важче ніж дорослі, тому батькам варто подбати про їх спокій. Розповідаємо як батьки можуть допомогти дитині впоратись з переживаннями.
Важливо пам’ятати, що дитині потрібно близько 6 місяців, щоб адаптуватись до нової країни. І до 2 місяців треба, аби призвичаїтись до нового шкільного колективу.
Загалом психологи радять батькам не вимагати від дітей до 12-14 років самодисципліни та відповідальності. Тому краще не сварити дитину за гірші оцінки чи незвичну поведінку, адже їй зараз потрібно більше часу на відпочинок та пристосування.
В адаптаційний період не так важлива шкільна успішність дитини, як те чи її вдається звикнути до всього нового.
Наводимо деякі поради для батьків, аби допомогти дитині освоїтись на новому місці та в колективі.
1. Спеціалісти радять показувати на власному прикладі, як ви влаштовуєте побутове життя, власні справи. А потім разом із дитиною організувати її життя. Не варто лише просити дитину про це, адже вона краще розуміє коли бачить приклад.
Також варто взяти до уваги розпорядок дня. Адже із розкладом, дитині буде простіше підготуватись до можливих викликів. Батькам краще подбати про те, щоб план на день не скасовувався і не змінювався. Плануйте якісь маленькі справи, які дитина точно зможе зробити. Якщо у вас є традиції, як от, наприклад, вечірнє чаювання – дотримуйтесь їх.
2. Дорослим варто брати участь у розпорядку дня дитини: побуті, розкладі занять, домашніх завданнях, спілкуванні з однолітками та захопленнях. Якийсь проміжок часу вам потрібно бути разом із дитиною, щоб допомогти впоратись із усіма викликами. З часом ви помітите, що десь малеча може впоратись вже без вашої підтримки – це і буде знаком, що він/вона адаптувалась.
В цьому процесі свої ролі зіграють ті ж самі маленькі справи. Наприклад, це може бути догляд чи гра з домашніми улюбленцем. Маленькі обов’язки дадуть відчуття відповідальності дитині.
Для дітей з інвалідністю адаптація до нових умов може потребувати більше часу, оскільки існує безліч супутніх факторів. Наприклад те, що це не тільки нова дитина в класі, а ще й має індивідуальні особливості. Може знадобитися час, щоб отримати додаткову допомогу, наприклад, залучити помічника в клас, забезпечити доступ до санвузла. Можливо, вам потрібно буде зустрітися з директором, завучем, шкільною медсестрою, щоб обговорити всі питання, пов'язані зі здоров'ям вашої дитини.
3. Не варто забувати про щоденну фізичну активність для дітей. Це може бути проста прогулянка, або тренування, чи катання на ковзанах, плавання, футбол, гімнастика тощо. Невеликі фізичні навантаження покращують сон, апетит, настрій.
Про ностальгію дитини за колишнім шкільним життям
Якщо ви переїхали за кордон і дитина навчається в новому колективі, або онлайн в українській школі – він/вона може відчувати тугу за однокласниками, або ж мати труднощі із новим колективом.
Діти, які навчаються в початкових класах, можуть мати менше ностальгії, аніж підлітки. Бо ж перші все ще доволі сильно прив’язані до батьків. А от підлітки можуть важко переносити розлуку із однокласниками та друзями, бо вони вже знайшли свою спільноту. Дітям підліткового віку, можна запропонувати підтримувати онлайн-зв’язок із друзями. Наприклад, зідзвонюватись через месенджери по відео чи аудіозв’язку, обмінюватись фото та відео з життя, грати в онлайн-ігри з приятелями.
Аби дитина повноцінно включилась в освітній процес, знадобить певний час та ваше піклування про неї. Всі знання поступово пригадаються і засвояться, але процес адаптації має відбуватись природно – без тиску батьків.
За матеріалами SPILNOINPL.ORG від UNICEF Poland.
